КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ПІДХОДУ

Abstract

Інституціональний підхід розглядає публічну політику як систему інститутів публічної полі- тики, що має властиву їй конфігурацію або архітектуру, тобто інституціональний дизайн у вигляді системи структурних елементів публічної сфери суспільства, розташованої на стику держави і гро- мадянського суспільства. У статті проаналізовано напрями інституціонального підходу, які визнача- ють різні версії методологічного обґрунтування публічної політики. Головну увагу інституціональний підхід у своїх версіях (політичній, соціологічній, історичній тощо) приділяє питанню ролі державних і соціальних інститутів у процесі визначення й формування публічної політики. Згідно з логікою цього підходу, інститути визначають сутність публічної політики, стратегію її розвитку через систему прийняття рішень. Інституціональний розвиток – це процес, який можна оцінити за організаційним складником і за результатами здійснення публічної політики. Інституціональний підхід включає в аналіз публічні інститути й інституції, що формують публічну політику на різних її етапах і рівнях. На кожному етапі розроблення політики публічні інститути й інституції, залежно від своїх ресурсних можливостей, є тією силою, від спрямованості дій якої залежать ефективність і результативність усього процесу. Інституціональні структури фак- тично визначають контекст вироблення політичних рішень і зміст публічної політики в сукупності з більш динамічними факторами політичного життя. Кожен із напрямів неоінституціоналізму автономно намагається відповісти на питання, як впливають інститути на формування публічної політики. Аналіз публічної політики з позиції неоінституціонального підходу передбачає врахування того, як конфігурація інтересів та ідей в інституціональному контексті формує й визначає процес вироблення політики. Інститути не існують ізольовано, вони постійно взаємодіють у процесі форму- вання публічної політики, можуть одночасно брати участь на різних рівнях політики та виробляти альтернативні варіанти рішень.