Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/153
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorПросалова, В.А.-
dc.date.accessioned2020-01-17T11:30:16Z-
dc.date.available2020-01-17T11:30:16Z-
dc.date.issued2017-
dc.identifier.urihttps://r.donnu.edu.ua/handle/123456789/153-
dc.description.abstractНа межі ХІХ – початку ХХ століть мистецька універсальність стала знаковою: Обрі Бердслі реалізував себе як художник-графік, музикант і поет, Еґон Шіле – як художник і поет, Жан Кокто – як письменник, художник і кінорежисер, Ернест Сетон-Томпсон – як письменник і художник, Альфред Кубін – як маляр і письменник, Казимир Малевич – як художник, поет і теоретик мистецтва, Михайло Матюшин – як маляр, музикант і теоретик мистецтва, Олексій Кручених – як маляр і поет. В українському науково-мистецькому дискурсі межі століть універсальність обдарування виявили Іван Франко, Леся Українка, Володимир Винниченко, Агатангел Кримський, Богдан Лепкий, Юліан Панькевич, Михайло Жук, Іван Труш та багато інших діячів, які прагнули не відставати від віянь часу і реалізували свій творчий потенціал у різних сферах діяльності.en_US
dc.titleЛІТЕРАТУРНО-МАЛЯРСЬКІ КОРЕЛЯЦІЇ У НОВЕЛІСТИЦІ МИХАЙЛА ЯЦКОВАen_US
dc.typeBooken_US
Розташовується у зібраннях:Бібліографічні матеріали

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
9.-Prosałowa.pdf900,53 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.